Методичні рекомендації



            Методичні рекомендації Міністерства освіти і науки України щодо викладання інформатики у 2017 2018 н.р.( Додаток до листа Міністерства освіти і науки України від 09.08.2017 р. № 1/9-436)http://fz-09.at.ua/Kompuyt/informatika.docx.

Інформатика
У 2017/2018 навчальному році вивчення інформатики у 5-9 класах загальноосвітніх навчальних закладах здійснюватиметься за навчальними програмами для учнів 5-9 класів, які розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки України за посиланням: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html.
Учні 9-х класів будуть вперше працювати за програмою, розробленою відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392. Варто зауважити, що ця навчальна програма не зазнала жодних змін протягом останнього року.
Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 13 січня 2017 року № 52 «Про оновлення навчальних програм для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів» до навчальної програми з інформатики для учнів 5-9 класів, що вивчали інформатику в 2-4 класі були внесені зміни (затверджено навчальну програму наказом Міністерства освіти і науки України від 07 червня 2017 року № 804). Навчальні програми з усіх предметів було модернізовано на компетентнісній основі. Розставлені наголоси на формування практичних навичок для подальшого їх застосування у реальному житті замість опрацювання великого об’єму теоретичного матеріалу без можливості його застосування на практиці. Ознайомитись із оновленою програмою можна на сайті Міністерства освіти і науки України.

Особливості оновленої навчальної програми для 5–9 класів для учнів, що вивчали інформатику в 2–4 класах
Головною метою оновлення навчальної програми з інформатики для учнів 5-9 класів, що вивчали інформатику в 2-4 класі було розкриття компетентнісного потенціалу предмета, а також приведення програми у відповідність до концепції нової української школи (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html). Крім того, важливим було врахування думки громадськості через відкриту платформу для онлайн обговорення, а також врахування змін внаслідок розвитку ІТ, зокрема т. зв. «четвертої індустріальної революції».
В оновленій навчальній програмі збережено основні концепції та ідеї її базової версії, що була затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 02 лютого 2016 року № 73. Зокрема, це покладений в основу курсу розвивально-компетентнісний підхід, що передбачає формування предметних та ключових компетентностей, а також розвиток певних мисленнєвих навичок, насамперед алгоритмічного мислення; тематичний поділ матеріалу, що дає змогу відводити 2 семестр на вивчення алгоритмізації та програмування, а 1 семестр – на інші технології; поділ курсу на 2 концентричні рівні: пропедевтичний (5–7 класи) та рівень повноцінного формування компетентностей (8–9 класи). Нижче перелічено основні нововведення у програмі з інформатики для 5–9 класів та пояснено їхні цілі.
1)          У пояснювальній записці наведено таблицю, де вказано, як розкриваються в предметі ключові компетентності. Відповідно до концепції Нової української школи виділяється 10 ключових компетентностей, що пронизують усі освітні галузі та предмети, які вивчає учень. У навчальній програмі з інформатики перелічені приклади предметних вмінь та ставлень, що демонструють те, як інформатика сприяє розвитку ключових компетентностей.
2)          Пояснено, як відображуються в предметі наскрізні змістові лінії, через які розкривається соціальна та практична значущість курсу інформатики. Усього виділено 4 наскрізні змістові лінії (однакові для всіх навчальних предметів):
·      Екологічна безпека та сталий розвиток
·      Громадянська відповідальність
·      Здоров'я і безпека
·      Підприємливість та фінансова грамотність
У пояснювальній записці показано, як відображаються наскрізні змістові лінії на двох концентрах курсу інформатики в основній школі (5–7 та 8–9 класи). Навчальні ресурси, що цілеспрямовано висвітлюють ці лінії, зазначені у відповідних розділах програми. Учитель може користуватись цими, а також іншими матеріалами для якнайповнішого представлення відповідного змісту.
3)               У кожній темі розкрито компетентнісні результати навчання згідно зі структурою компетентності, за складниками: знаннєвим, діяльнісним, ціннісним. Стовпчик очікуваних компетентнісних результатів наведено зліва, стовпчик змісту навчального матеріалу – справа, оскільки за умов реалізації компетентнісного підходу основою укладання траєкторії та вибору методики викладання навчального матеріалу є не його зміст, а очікувані результати навчання. Учень повинен отримати визначені знання, опанувати вміння та сформувати ставлення та цінності, використовуючи навчальні матеріали, зазначені у програмі. Визначення у програмі ціннісної складової дає змогу сформулювати мету вивчення кожного тематичного розділу в контексті загальної структури предмету, а також відносно ключових компетентностей. Для досягнення цієї мети учень повинен набути певних вмінь та навичок, а для цього необхідно отримати певну базу знань на основі навчальних матеріалів. Очікувані результати навчання та зміст навчального матеріалу сформульовано досить узагальнено і без прив’язки до конкретних програмних чи апаратних засобів. Вчитель може регулювати обсяг та глибину вивчення матеріалу; головне, щоб було забезпечено досягнення учнями вказаних у програмі результатів навчання. Для досягнення цієї мети, якщо вчитель вважає за потрібне, певний матеріал може вивчатися і в більш молодших класах, ніж зазначено в програмі.
4)               Видалено інформацію про кількість годин, що відводяться на вивчення окремих тем. Вчитель може розподіляти навчальний час на власний розсуд, враховуючи особливості наявного матеріально-технічного забезпечення, попередній досвід, рівень знань учнів та інші фактори. За необхідності вчитель може змінювати порядок вивчення тем, не порушуючи змістових зв’язків між ними. Однак за будь-якого розподілу тем і будь-якої траєкторії навчання на опанування теми «Алгоритми та програми» має приділятися не менше 40% навчального часу у 5–8 класах і не менше 30% навчального часу в 9 класі.
5)               Видалено частини пояснювальної записки, що не стосуються власне навчального предмету, такі як посилання на санітарні норми.
6)               З усіх класів видалено теми «Повторення вивченого» та «Проектна діяльність». Проектна діяльність в оновленій програмі не обмежена окремим розділом, натомість передбачається застосування цієї методики у різних темах програми, а також їх поєднанні. Хоча із програми вилучені окремі розділи резервних годин, узагальнення та повторення матеріалу, учитель може передбачити у своєму плануванні необхідний, на його думку, час як на початку, так і наприкінці навчального року або семестру.
7)               Не виділяються окремі заняття практичних робіт, адже практична робота за комп’ютером повинна відбуватись майже на кожному уроці інформатики.
8)               Виконано такі перенесення тем між класами:
·        Роботу з електронною поштою перенесено із 6 класу в 7-й у зв’язку з тим, що основні поштові сервіси не дозволяють реєстрації облікових записів для осіб молодше 13 років. Після цього в темі «Служби та ресурси Інтернету» залишився незначний обсяг матеріалу, який із 6 класу було перенесено в 5 та 7 класи.
·        На місце, що вивільнилося в 6-му класі, перенесено комп’ютерну графіку з 8 класу, щоб не утворювати великого часового розриву з молодшою школою, де починає вивчатися ця тема, й вивільнити у 8–9 класах час на вивчення тем, що потребують глибшої підготовки.
·        Тему «Текстовий процесор» перенесено з 9 класу у 8-й та перейменовано на «Опрацювання текстових даних», оскільки не всі виробники програмних засобів, на базі яких може відбуватися навчання, позиціонують їх як текстові процесори.
·        Тему «Створення та публікація веб-ресурсів» перенесено з 9 класу у 8-й. Перенесення цієї теми, як і теми «Текстовий процесор», дає змогу звільнити в 9 класі час на вивчення тем, що потребують глибшої підготовки.
·        У 9-й клас повернуто тему «Основи баз даних». Зміст навчального матеріалу та вимоги до результатів навчання передбачають лише ознайомлення учнів з основними концепціями цієї технології під час роботи з готовими базами даних, без створення власних.
·        У 9-й клас додано тему «3D-графіка» у зв’язку зі стрімким зростанням важливості й популярності цієї технології та її застосувань, таких як 3D-друк. Сьогодні існують численні програми, в тому числі безкоштовні, на базі яких можна вивчати цю тему, наприклад Blender 3D або Microsoft Paint 3D.
9)                 Впорядковано матеріал в темах, що вивчаються концентрично: у текстовому процесорі в 5 клас перенесено роботу зі списками, а в табличному процесорі діаграми тепер вивчаються лише в 9 класі.
10)          Перелік компетентнісних задач вилучено з програми й надано в цих методичних рекомендаціях. Підкреслимо, що розв’язування таких задач залишається важливою складовою реалізації компетентнісного підходу навчання. Також на уроках інформатики рекомендуємо ознайомлювати учнів (враховуючи вікові особливості) з ресурсами для самоосвіти, що наведені в цих методичних рекомендаціях.
До програми 5 класу значні зміни не вносились. До розділу «Мережеві технології та Інтернет» додано матеріал «Використання мережі Інтернет для навчання». До розділу «Опрацювання текстових даних» додано матеріал «Об’єкти та їхні властивості. Дії над об’єктами». Це дає змогу ввести поняття об’єкта – одне з базових в інформатиці – на таких інтуїтивно зрозумілих прикладах, як об’єкти текстових документів. За результатами громадського обговорення програми, до цього розділу додано також створення однорівневих списків.

Методичні рекомендації Міністерства освіти і науки України щодо викладання математики у 2017 2018 н.р.( Додаток до листа Міністерства освіти і науки України від 09.08.2017 р. № 1/9-436)

У 2017/2018 навчальному році учні 9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів розпочнуть навчання за новою програмою «Математика. Навчальна програма для учнів 5–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів» (авт. Бурда М.І., Мальований Ю.І., Нелін Є.П., Номіровський Д.А., Паньков А.В., Тарасенкова Н.А., Чемерис М.В., Якір М.С.). Звертаємо увагу на те, що відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 13 січня 2017 року № 52 «Про оновлення навчальних програм для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів» до навчальної програми були внесені зміни. Навчальні програми із всіх предметів було модернізовано на компетентнісній основі. Розставлено наголоси на формуванні практичних навичок для подальшого їх застосування у реальному житті замість опрацювання великого об’єму теоретичного матеріалу без можливості його застосування на практиці. Ознайомитись із оновленою програмою (затверджено навчальну програму наказом Міністерства освіти і науки України від 07 червня 2017 року № 804) можна на сайті Міністерства освіти і науки України за посиланням http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html.
Відповідно до Типових навчальних планів для ІІ ступеня загальноосвітніх навчальних закладів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 29.05.2014 № 664, на вивчення математики у 9 класі відводиться 4 години на тиждень (2 години алгебри і 2 години геометрії).
Основним посилом громадського обговорення навчальної програми з математики для учнів 5-9 класів була надмірна завантаженість курсу, тому було прийнято рішення максимально розвантажити наявний матеріал в межах чинного Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти. Вилучено деякий матеріал, який не використовується ні для логічного розгортання курсу, ні під час розв’язування задач і не має прикладного значення, звужено межі застосування окремих математичних фактів, зменшено обсяг громіздких обчислень і перетворень.
Розвантаження відбулося також за рахунок уточнення, коригування очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів з метою спрощення деяких з них, уникнення надмірної їх деталізації.
До програми додано таблицю з переліком ключових компетентностей, та завданнями покладеними на математику для їх розвитку.
Також значна увага приділяється вивченню наскрізних ліній. Усього виділено 4 наскрізні змістові лінії (однакові для всіх навчальних предметів):
·       Екологічна безпека та сталий розвиток
·       Громадянська відповідальність
·       Здоров'я і безпека
·       Підприємливість та фінансова грамотність
Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, навчальних предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища.
Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.
Основним засобом імплементації наскрізних ліній у математику є вибір задач. Також це можливо за рахунок виконання навчальних проектів, під час виконання яких учні повинні працювати групами, розділяти ролі, вчитись взаємодіяти в колективі, шукати та аналізувати інформацію, презентувати власні наробки на загал. Наводимо приклади тем проектів, що можна запропонувати для учнів:
-         5 клас: «Природні ресурси рідного краю, України, світу»; «Геометричні об'єкти в архітектурі», «Художня математика».
-         6 клас: «Паралельні та перпендикулярні прямі в нашому житті»; «Організація правильного харчування».
-         7 клас, алгебра: «Фунціональні та нефункціональні залежності в реальному житті» (наприклад «Залежність тривалості життя від паління», «Залежність гальмівного шляху машини від її швидкості»).
-         8 клас, алгебра: «Використання графіків функцій при моделюванні одягу», «Графіки в мистецтві».
-         9 клас, алгебра: «Розрахунок кількості бактерій протягом певного часу», «Дослідження рівня захворюваності під час епідемії грипу».
-         7 клас, геометрія: «Трикутник в українському орнаменті», «Трикутні форми в архітектурі та побуті», «Трикутник в геодезії».
-         8 клас, геометрія: «Школа Піфагора», «Цікаві узагальнення теореми Піфагора», «Подібні трикутники в архітектурі та побуті».
-         9 клас, геометрія: «Многокутники в архітектурі та будівництві», «Геометричні об’єкти в архітектурі», «Геометрія паркетів, орнаментів, орігамі», «Розрахунок вартості матеріалів для ремонту кімнати».
Проаналізовано міжпредметні зв'язки, по можливості переставлено математичний матеріал для кращого його використання в інших предметах. Зокрема, у межах теми «Раціональні вирази» (8 клас) переставлено стандартний вигляд числа, що використовується в хімії.
Відбулося посилення практичної спрямованості курсу математики. По можливості більшість задач, що пропонуються учням для розв'язання, повинні мати практичний зміст. Для зручності вчителів у кінці кожного класу сформульовано певний перелік практичних задач, що можуть виконуватись на уроках. Їх розв’язання сприятиме реалізації наскрізних ліній ключових компетентностей.
Зазнала змін також структура програми. На перше місце поставлено очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів, а не зміст навчального матеріалу, необхідний для їх досягнення, щоб підкреслити, що не самі знання є основною метою навчання. Очікувані результати навчання упорядковані за знаннєвим, діяльнісним і ціннісним компонентами.
Зміни стосуються кількості годин на кожну тему. Із усіх класів було вилучено теми для повторення. Також орієнтовану кількість годин замінено на мінімальну. За рахунок цього виділено суттєву кількість годин резерву, що пропонується використати на розгляд вчителів: повторення матеріалу на початку та/або в кінці року, збільшення кількості годин на кожну із вказаних у програмі тем. Як і раніше вчитель вільний змінювати порядок вивчення тем, якщо це не порушує логіку викладення матеріалу.
Суттєві зміни у змісті навчання
Алгебра
9 клас
1.   Змінено порядок вивчення теми «Послідовності, прогресії» (тепер вона вивчатиметься раніше).
2.   Введено тему «Основи комбінаторики, ймовірності, статистики», але очікувані результати її вивчення максимально спрощені.
Геометрія
7 клас
1.  Повернуто основні задачі на побудову, але на рівні ознайомлення саме з основними побудовами (без вироблення уміння розв’язувати задачі на побудову за допомогою основних задач).
9 клас
1.  З теми «Геометричні перетворення» вилучено навчальний матеріал, що стосується перетворення подібності та площ подібних фігур.
Дев’яті класи з поглибленим вивченням математики розпочинають навчання за новою навчальною програмою. «Навчальну програму поглибленого вивчення математики у 8-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів» (авт. Бурда М.І., Городній М.Ф., Номіровський Д.А., Паньков А.В., Тарасенкова Н.А., Чемерис М.В., Швець В.О., Якір М.С.) розміщено на сайті Міністерства освіти і науки України. Навчальна програма передбачає 8 годин на тиждень (5 годин алгебри і 3 години геометрії).
Нагадуємо, що в навчально-виховному процесі можна використовувати лише ту навчальну літературу, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України і зазначена в Переліку навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в загальноосвітніх навчальних закладах.
Під час підготовки вчителів до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання: «Математика в рідній школі», «Математика», «Математика в школах України».


Методичні рекомендації щодо викладання інформатики у 2016/2017 навчальному році
                             
Навчальний предмет «Інформатика» у 2016/2017 навчальному році вивчатиметься учнями 2-4-х, 5-8-х та 9-11-х класів. Відповідно до листа Міністерства від 09.06.2016 № 1/9-296 «Про структуру 2016/2017 навчального року та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів» http://old.mon.g                                                                                               ov.ua/ua/about-ministry/normative/5639-, а саме у:
·      9-х класах – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004  № 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 № 66;
·      10-11-х класах – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 № 834  зі змінами, внесеними наказом МОН України  від 29.05.2014 № 657;
·    6-8-х класах – продовжать вивчення інформатики за програмою «Інформатика. Навчальна програма для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів», складеною з розрахунку 1 година на тиждень. Звертаємо увагу, що в програму внесено зміни, затверджені наказом Міністерства від 29.05.2015 № 585 «Про затвердження змін до навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня». Розвантажену та доопрацьовану програму розміщено на офіційному веб-сайті МОН України: http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_programs/1349869088/;
·    2-4-х класах – за Типовими навчальними планами початкової школи, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України  від 10.06.2011 №572, зі змінами згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 16.04.2014
№ 460:
·         наказ МОН України від 29.05.2015 № 585 «Про затвердження змін до навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня»
http://old.mon.gov.ua/ua/about-ministry/normative/4057- ;
·         наказ МОН України від 29.05.2015 № 584 «Про затвердження змін до навчальних програм для 1-3-х класів загальноосвітніх навчальних закладів»
http://old.mon.gov.ua/ua/about-ministry/normative/4056- ;
·                     для спеціалізованих шкіл (класів) з поглибленим вивченням окремих предметів, гімназій, ліцеїв, колегіумів: 5-8 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409 (в редакції наказу МОН від 29.05.2014 № 664), із змінами згідно з наказом МОН України від 12.12.2014 № 1465 (додаток 8 та (чи) інші відповідно до спеціалізації).



Початкова школа
У новому 2016/2017 навчальному році інформатика буде вивчатись з другого по одинадцятий клас. Таким чином буде завершено наскрізне впровадження предмета у ЗНЗ.
Наголошуємо, що для належної організації роботи в початковій ланці рекомендації щодо викладання дисципліни в 2-му класі за новою програмою наведено в додатку до листа МОН від 30.05.2013 №1/9-383 «Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу у 2-х класах загальноосвітніх навчальних закладах».
                            Важливим аспектом у викладанні інформатики у 4-му класі є внесення змін до навчальної програми з інформатики наказом Міністерства № 1495 від 22.12.2014 «Про затвердження змін до навчальних програм для 4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів»:
http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_programs/1418040818/.
Звертаємо увагу на те, що вчителі школи користуються тільки опублікованим переліком навчальних програм, які мають гриф Міністерства, та за якими можна викладати курс інформатики в класах початкової школи у 2016/2017 навчальному році, які відповідають новому Державному стандарту.
Основна школа
Звертаємо увагу на те, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392 "Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти" у 2016/2017 навчальному році 8 класи загальноосвітніх навчальних закладів перейдуть на навчання за новими програмами для учнів 5-9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів( четвертий рік викладання).

         Програми вивчення інформатики в 5-9-х класах загальноосвітніх нав­ча­ль­них закладів (за новим Державним стандартом базової і повної загальної се­ред­ньої освіти)  розміщені та доступні на сайті МОНУ:

http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_programs/1349869088/
Для класів основної школи у 2016/2017 навчальному році продовжують діяти такі програми з інформатики:
1.                 «Інформатика. Навчальна програма для учнів 5–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів» (автори Жалдак М.І., Морзе Н.В., Ломаковська Г.В., Проценко Г.О., Ривкінд Й.Я., Шакотько В.В.) із розрахунку 1 година на тиждень, яка передбачає, що учні раніше не вивчали предмета «Інформатика».
2.                 Навчальна програма «Інформатика. 5-9 класи загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного циклу» (за ред. академіків НАПН України А.М. Гуржія та В.Ю. Бикова) призначена для використання у загальноосвітніх навчальних закладах з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного циклу. Її опубліковано в журналі «Комп’ютер в школі та сім’ї» № 6 за 2012 рік. Відповідно до цієї програми викладання предмета «Інформатика» здійснюється протягом 245 годин за рахунок інваріантної частини навчального плану, а саме у 5-7-х класах по 1 годині, а у 8-х та 9-х класах – по 2 години на тиждень.
3.        Інформуємо, що відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 21.05.2015 № 1/11-7136 з грифом «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» схвалено навчальну програму з інформатики для учнів 10-11-х класів інформаційно-технологічного профілю загальноосвітніх навчальних закладів (авт. С. Іщеряков).
4.        Навчальні заклади, що обрали програму «Інформатика. 5-9 класи загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного циклу» (2012 рік; автори: Г. Громко, Є. Іванов, В. Лапінський, В. Мельник, Ю. Пасіхов, В. Руденко), продовжують у 8 класі навчання за цією програмою.
Нова програма для 5 класу
Нова програма з інформатики для учнів, які вивчали предмет у 2-4-х класах, розміщена за посиланням http://informatika-buk.org/?cat=4. Цю програму у 2016/2017 н.р. будемо використовувати для викладання предмета у 5-у класі, враховуючи Розпорядження Кабінету Міністрів України № 338-р п. «Удоскона- лити навчальну програму з інформатики для 5-11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів з метою збільшення обсягу викладання основ алгоритмізації та програмування».
         Методичні рекомендації щодо викладання інформатики в 6-му класі за новими програмами з інформатики подано у додатку  до листа МОНУ від 29.08.2014    № 1/9-433 «Рекомендації щодо забезпечення навчального-виховного  процесу у 6-му класі загальноосвітніх навчальних закладів у 2014/2015 навчальному році».
Методичні рекомендації щодо викладання інформатики в 7-му класі за новими програмами з інформатики подано у додатку  до листа МОНУ від 26.06.2015    № 1/9-305 «Особливості вивчення базових дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах  у 2015/2016 навчальному році».
Із результатами конкурсного відбору підручників для учнів 8-х класів загальноосвітніх навчальних закладів можна ознайомитися на сайті МОН за посиланням: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/konkurs-pidruchnikiv-2016/ . 
Для учнів 10 -11-х класів чинними залишаються рекомендації, що містяться у листі Міністерства від 01.06.2012 року №1/9-426 "Щодо інструктивно-ме­тодичних рекомендацій із базових дисциплін" (Інформаційний збірник та ко­ментарі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України №17-22, 2012 р.).
Методичні рекомендації щодо вивчення інформатики в 9-х класах надруковано в Інформаційному збірнику МОН, №19-21, 2009 р. http://helpinformatik.net.ua/files/publication/id_305/metod_list_mon_2009.pdf


Старша школа
У 10-х та 11-х класах (для всіх профілів, окрім інформаційно-технологічного) вивчення інформатики здійснюється за двома рівнями:
 – рівень стандарту (із розрахунку 1 година на тиждень у 10-х та 11-х класах); 
– академічний рівень (із розрахунку 1 година на тиждень в 10-у класі та 2 години на тиждень в 11-у класі).
Програми вивчення інформатики в цих класах за відповідними рівнями, затверджені наказом Міністерства від 28.10.2010 № 1021 та розміщені на сайті МОНУ: http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_programs/1349869088/
Пропонуємо ті теми або питання програми, що вивчалися у попередніх класах в обсязі, який забезпечує рівень навчальних досягнень учнів, визначений відповідною державною програмою, розглядати на рівні повторення, узагальнення та систематизації. Вивільнені при цьому години можуть бути використані на збільшення часу на вивчення інших тем курсу або на вивчення курсів за вибором.
Методичні рекомендації щодо вивчення інформатики в 10-х класах надруковано у Інформаційному збірнику МОН, № 25-27, 2010 р. у 11-х класах – у Інформаційному збірнику МОН, № 22-24, 2011 р.
Про організацію викладання інформатики
Під час викладання шкільного курсу інформатики у всіх класах учитель самостійно добирає засоби та методи подання навчального матеріалу, визначає форму проведення практичних робіт (робота з елементами досліджень, спільна робота в Інтернеті, лабораторні роботи, проектні роботи, практикуми).
Вчителі користуються окремими рекомендаціями, щодо проведення ДПА та окремим переліком Документації кабінету інформатики (розміщено на сайті Гадяцького НМЦ у розділі «на допомогу вчителю».
Під час оформлення кабінетів рекомендуємо використовувати інструктив- но-методичні матеріали наведені у листі Міністерства освіти і науки України №1/9-497 від 17.07.2013 «Про використання Інструктивно-методичних матеріалів з питань створення безпечних умов для роботи у кабінетах інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій загальноосвітніх навчальних закладів».
Рекомендуємо оформити/доповнити скарбничку власних доробок, розміщених на електронних носіях: як дидактичний так і методичний матеріал. Зберігати матеріал на «методичній поличці» разом із документацією кабінету.
Пропонуємо заздалегідь провести відповідні роботи щодо перевірки адаптації кабінетів інформатики до проведення занять молодшої школи. Варіанти адаптації учитель та адміністрація школи обирає самостійно. Головне, щоб було витримано санітарно-гігієнічні норми та враховано фізіологічні особливості учнів початкової ланки, проведено належну адаптацію робочих місць із врахуванням вікових особливостей дітей початкової школи.
Організація профільного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюється на основі Концепції профільного навчання у старшій школі, порядок її організації є наступним:
·   профільне вивчення інформатики;
·   поглиблене вивчення інформатики;
·   загальні рекомендації щодо календарно-тематичного планування;
·    рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів детально наведені у «Методичних рекомендаціях щодо викладання предмета «Інформатика» у 2014/2015 навчальному році»: http://informatika-buk.org/?cat=9.
 Під час проектування компетентнісних задач варто врахувати, що в 7-у класі опрацювання даних учнями повинно здійснюватися за допомогою однієї технології або в одному середовищі, у 8-у класі – двох технологій або у двох середовищах, у 9-у класі – кількох технологій або в кількох середовищах.
Учитель самостійно добирає кількість і зміст компетентнісних задач. Оцінювання компетентнісних задач є обов’язковим для всіх учнів класу.
Детальніше ознайомитися з теорією проектування компетентнісних задач з інформатики можна за посиланнями:  http://www.ii.npu.edu.ua/files/Zbirnik_KOSN/13/03.pdf;  http://ite.kspu.edu/issue-6/p-23-31/full
Навчальний час, що відводиться на вивчення курсу інформатики, рекомендується розподіляти таким чином:
 30 % навчального часу відводиться на засвоєння теоретичних знань,
 70 % навчального часу - на формування практичних навичок роботи з сучасною комп’ютерною технікою та ІКТ.
Під час вивчення курсу інформатики у 6-8-х класах обов’язковим є проведення практичних робіт. Тривалість виконання практичних робіт не повинна перевищувати 20 хвилин (санітарні норми щодо тривалості безперервної роботи за комп’ютером учнів цієї вікової категорії).
Наголошуємо, що зміст предмета «Інформатика» має прикладну спрямованість, яка реалізується в процесі виконання учнями практичних завдань з використанням комп’ютера у формі, яку добирає вчитель: вправ, практичних, контрольних чи тематичних робіт, розв’язування компетентнісних задач, виконання індивідуальних і групових навчальних проектів.
Основні завдання курсу «Інформатика»
Основними завданнями курсу «Інформатики» є формування в учнів молодшого шкільного віку:
· початкових уявлень про базові поняття інформатики, зокрема, повідомлення, інформація та дані, інформаційні процеси, комп’ютер та інші пристрої, що використовуються для роботи з повідомленнями та даними, сфери їх застосування у житті сучасної людини в інформаційному суспільстві;
· початкових навичок знаходити, використовувати, створювати та поширювати повідомлення та дані, застосовуючи для цього засоби інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), зокрема, створювати графічні зображення, комп’ютерні презентації, текстові документи, шукати інформацію в мережі Інтернет,  користуватися електронною поштою та ін.;
· алгоритмічного, логічного та критичного мислення;
· початкових уявлень та навичок роботи  з різними програмними засобами підтримки вивчення інших предметів початкової школи, а також для розв’язування практичних завдань з цих предметів.
Основними завданнями курсу «Інформатики» для учнів 5-7-х класів є продовження розпочатого в початковій школі ознайомлення з базовими поняттями курсу. На цьому рівні не ставиться завдання глибокого та вичерпного вивчення ІКТ, а зроблено акцент на набутті навичок їх практичного застосування, а також на розвивальній спрямованості навчання.
З метою врахування вікових особливостей учнів допускається використання навчально-імітаційних програмних засобів і середовищ, зокрема для підтримки вивчення розділу «Алгоритми і програми».
Основними завданнями курсу «Інформатики» для учнів 8-9-х класів є формування предметних та ключових ІТ-компетентностей. На цьому рівні, зокрема, має формуватися понятійний апарат, достатній для набуття вищезазначених компетентностей.
Для цього рекомендується використовувати повнофункціональні, а не імітаційні, програмні засоби та середовища.
Олімпіади, конкурси та турніри
Документом, що визначає завдання, структуру, технологію проведення Всеукраїнських олімпіад, є Положення про Всеукраїнські учнівські олімпіади, турніри, конкурси з навчальних предметів, конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт та конкурси фахової майстерності (затверджено наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України № 1099 від 22.09.2011 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 17 листопада 2011 року за № 1318/20056, зі змінами, внесеними згідно з наказами МОНмолодьспорту України № 29 від 16.01.2012 та № 360 від 26.03.2012)
 (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1318-11) та Положення про проведення I-ІІІ етапів Всеукраїнських учнівських  олімпіад з базових дисциплін із змінами та доповненнями, затвердженого наказом ГУОН № 469 від 17.07.2012.
         Звертаємо увагу педагогів та учнів на те, що ІІІ етап Всеукраїнської учнівської олімпіади з інформатики та інформаційних технологій проводиться у  два практичних тури.
   Участь у Міжнародному конкурсі з інформатики та комп’ютерної вправності «Бобер-2015» (офіційний сайт конкурсу: http://bober.net.ua/)
Рекомендуємо у 2016/2017 навчальному році більше популяризувати серед учнів Міжнародний конкурс з інформатики та комп’ютерної вправності «Бобер». Зокрема, розпочати роботу з учнями 2-7-х класів, долучивши спочатку їх до виконання завдань з архіву названого сайту, а потім – до самого конкурсу «Бобер-2016», який відбудеться на базі Львівського фізико-математичного ліцею 6-8 листопада 2016 року, згідно з листом МОНУ від 09.06.2016 № 2/2-14-1065-16 "Про підсумки Міжнародного конкурсу з інформатики та комп’ютерної вправності „Бобер” у 2015–2016 н. р. та організацію конкурсу „Бобер” у 2016–2017 н. р."
Починаючи з 2013 року факультет кібернетики та Український фізико-математичний ліцей Київського національного університету імені Тараса Шевченка проводить Дистанційний турнір з інформаційних технології серед учнівської молоді. Це – нове на освітній ниві змагання, яке поєднує в собі найкращі якості учнівської олімпіади з інформаційних технологій та досвіду проведення Інтернет-олімпіад в Україні. Котрий рік поспіль пропонуємо брати участь у турнірі, котрий оголошується у вересні-жовтні.
Повідомляємо про те, що відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 07.06.2016 №626 «Про проведення Всеукраїнських учнівських Інтернет-олімпіад з математики, фізики, хімії, біології, географії, економіки, інформатики, інформаційних технологій у 2016/2017 навчальному році» у червні 2016 року розпочинається заочний етап цих олімпіад. Всеукраїнські учнівські Інтернет-олімпіади з математики, фізики, хімії, біології, географії, економіки будуть проведені упродовж червня – грудня 2016 року на базі Одеського обласного інституту удосконалення вчителів. З інформатики упродовж червня 2016 року – лютого 2017 року на базі фізико-математичної гімназії № 17 м. Вінниця. З інформаційних технологій – червня 2016 року – лютого 2017 року на базі Українського фізико-математичного ліцею Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Умови участі та завдання Всеукраїнських учнівських Інтернет–олімпіад знаходяться на сайтах відповідальних установ. Рекомендуємо сприяти залученню обдарованої молоді до інтелектуальних змагань.
Варіативна складова під час викладання інформатики
Рекомендуємо вивільнені навчальні години або додаткові навчальні години, взяті з варіативної складової навчальних планів, використовувати або на збільшення часу для вивчення окремих тем курсу, або на поглиблене вивчення тем: «Основи Інтернету», «Основи комп’ютерної графіки», чи інших за програмами курсів за вибором.
Використовуємо, як орієнтовний, перелік для варіативної складової із листа МОН України від 04.09.2015 № 1/9-422 «Про перелік навчальної літератури, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України, для використання у загальноосвітніх навчальних закладах у 2015/2016 навчальному році» http://old.mon.gov.ua/ua/about-ministry/normative/4371-.
Наголошуємо на те, що у випадку, коли для викладання інформатики до навчальних планів уведено 2 години на тиждень за рахунок інваріантної частини навчального плану у 5-8-х класах, то розширення програми здійснюється за рахунок ведення спецкурсів з грифом МОН України. Рекомендуємо розробити власні спецкурси та подати їх на отримання грифа МОНУ.
          Пропонуємо розглянути подані матеріали на засіданнях районних методичних об’єднань вчителів інформатики та прийняти відповідні рекомендації стосовно викладання предмета «Інформатика» у 2016/2017 навчальному році.






Про затвердження Положення про навчальні кабінети з природничо-математичних предметів загальноосвітніх навчальних закладів
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про освіту», частини першої статті 37 Закону України «Про загальну середню освіту», підпункту 3 пункту 1 додатка 2 «Завдання і заходи з виконання Державної цільової соціальної програми підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на період до 2015 року» до Державної цільової соціальної програми підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на період до 2015 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 561, Положення про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 20 липня 2004 року № 601, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 вересня 2004 року за № 1121/9720, та з метою дотримання загальних та спеціальних вимог до матеріально-технічного та науково-методичного оснащення кабінетів природничо-математичних предметів загальноосвітніх навчальних закладівНАКАЗУЮ:
1. Затвердити Положення про навчальні кабінети з природничо-математичних предметів загальноосвітніх навчальних закладів, що додається.
2. Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти (Єресько О.В.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому законодавством порядку.
3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Жебровського Б.М.
4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
Тимчасово виконуючий
обов’язки Міністра

Є.М. Суліма
ПОГОДЖЕНО:

Голова Державної служби України
з питань регуляторної політики
та розвитку підприємництва

Заступник Міністра
регіонального розвитку, будівництва
та житлово-комунального господарства України

Віце-прем'єр-міністр України –
Міністр охорони здоров’я України




М.Ю. Бродський



Д.В. Ісаєнко


Р. Богатирьова




ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
освіти і науки,
молоді та спорту
14.12.2012 № 1423


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
3 січня 2013 р.
за № 44/22576
ПОЛОЖЕННЯ 
про навчальні кабінети з природничо-математичних предметів загальноосвітніх навчальних закладів
І. Загальні положення
1.1. Це Положення розроблено відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту»,Державного стандарту базової і повної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 року № 24 (далі - Державний стандарт базової і повної середньої освіти), підпункту 3 пункту 1 додатка 2 «Завдання і заходи з виконання Державної цільової соціальної програми підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на період до 2015 року» до Державної цільової соціальної програми підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на період до 2015 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 561, Положення про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 20 липня 2004 року № 601, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 вересня 2004 року за № 1121/9720.
1.2. Це Положення визначає загальні та спеціальні вимоги до розташування, матеріально-технічного обладнання та науково-методичного оснащення кабінетів з природничо-математичних предметів (далі - кабінети з ПМП) і є обов'язковим для використання в загальноосвітніх навчальних закладах незалежно від типу та форми власності.
1.3. У цьому Положенні терміни вживаються у таких значеннях:
засоби навчання та обладнання - навчально-наочні посібники, технічні засоби навчання, обладнання навчального, загального та спеціального призначення для загальноосвітніх навчальних закладів;
кабінет з ПМП - приміщення загальноосвітнього навчального закладу, оснащене сучасними засобами навчання та шкільним обладнанням, у якому проводиться навчально-виховна робота з учнями відповідно до Державного стандарту базової і повної середньої освіти, навчальних планів та програм, а також науково-методична робота з природничо-математичних предметів: кабінет (лабораторія) біології, кабінет географії, кабінет математики, кабінет (лабораторія) фізики, кабінет (лабораторія) хімії.
ІІ. Мета, завдання та основні принципи організації роботи кабінетів з ПМП
2.1. Кабінети з ПМП створюються у загальноосвітніх навчальних закладах відповідно доДержавного стандарту базової і повної освіти. Площа приміщень на одного учня у кабінетах з ПМП без використання персональних комп’ютерів повинна відповідати вимогам Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14 серпня 2001 року № 63 (далі - ДСанПіН 5.5.2.008-01), із розрахунку:
Таблиця 1
Кабінет
Площа на 1 учня, м-2
Примітка
1
2
3
Географії
2,4 м-2
1 кабінет на 15 класів
Математики
2,4 м-2
1 кабінет на 8 класів
Біології
2,8 м-2
1 кабінет на 15 класів
Фізики
2,8 м-2
1 кабінет на 8 класів
Хімії
2,8 м-2
1 кабінет на 15 класів
Лаборантська (для кожного з природничо-математичних кабінетів)
0,75 м-2
не менше 16 м-2
2.2. Основною метою створення кабінетів з ПМП є забезпечення оптимальних умов для організації навчально-виховного процесу з природничо-математичних предметів та реалізації завдань відповідно до вимог Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти.
2.3. Завданням функціонування кабінетів з ПМП є створення передумов для:
організації навчально-виховної роботи з біології, географії, математики, фізики, хімії;
реалізації практично-дійової і творчої складових змісту навчання;
забезпечення в основній та старшій школі поглибленого і профільного навчання;
організації роботи предметних гуртків та факультативів;
проведення засідань предметних методичних об'єднань;
індивідуальної підготовки вчителів до занять та підвищення їх кваліфікації.
2.4. Оснащення, обладнання, реконструкція кабінетів з ПМП здійснюються відповідно до вимог:
ДСанПіН 5.5.2.008-01;
Державних будівельних норм України ДБН В.2.2-3-97 «Будинки та споруди навчальних закладів», затверджених наказом Державного комітету України у справах містобудування і архітектури від 27 червня 1996 року № 117 та введених у дію наказом від 6 серпня 1997 року № 136 з 1 січня 1998 року (далі - ДБН В.2.2-3-97 «Будинки та споруди навчальних закладів»);
Правил пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України, затверджених наказом Міністерства освіти України, Головного управління Державної пожежної охорони МВС України від 30 вересня 1998 року № 348/70, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 17 грудня 1998 року за № 800/3240 (далі - Правила пожежної безпеки);
Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 9 січня 1998 року № 4, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533 (далі - Правила безпечної експлуатації електроустановок);
Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 1 серпня 2001 року № 563, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 листопада 2001 року за № 969/6160 (далі - Положення про організацію роботи з охорони праці);
Правил безпеки під час проведення навчання з біології в загальноосвітніх навчальних закладах, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 15 листопада 2010 року № 1085, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 3 грудня 2010 року за № 1215/18510 (далі - Правила безпеки під час проведення навчання з біології);
Правил безпеки під час проведення навчально-виховного процесу в кабінетах (лабораторіях) фізики та хімії загальноосвітніх навчальних закладів, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 16 липня 2012 року № 992, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 3 серпня 2012 року за № 1332/21644 (далі - Правила безпеки під час проведення навчально-виховного процесу в кабінетах (лабораторіях) фізики та хімії);
Правил безпеки під час навчання в кабінетах інформатики навчальних закладів системи загальної середньої освіти, затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 16 березня 2004 року № 81, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 17 травня 2004 року за № 620/9219.
2.5. Відповідно до Положення про організацію роботи з охорони праці створена районним (міським) органом освіти комісія визначає готовність загальноосвітнього навчального закладу до навчального року.
2.6. На кожний кабінет з ПМП складається паспорт кабінету (додаток 1).
ІІІ. Типи та розташування кабінетів з ПМП
3.1. Створення кабінетів з ПМП визначається предметною специфікою, розміщенням приміщення та оснащенням засобами навчання та шкільним обладнанням.
3.2. У загальноосвітніх навчальних закладах із малою наповнюваністю класів допускається використання навчальних кабінетів комбінованого типу (з двох предметів) за вимогами до упорядкування та удосконалення організаційно-педагогічних умов функціонування цих кабінетів.
3.3. У загальноосвітніх навчальних закладах можуть створюватись такі типи навчальних кабінетів з природничо-математичних предметів:
кабінети з окремих предметів (кабінет біології, кабінет географії, кабінет математики, кабінет фізики, кабінет хімії);
комбіновані кабінети з набором навчально-методичної інформації та матеріально-технічного забезпечення для декількох предметів (хімія - біологія, математика - креслення, фізика - астрономія тощо).
3.4. Кабінети з ПМП створюються з лаборантськими, що прилягають до цих кабінетів. Лаборантські повинні мати вихід до кабінету, а ті, що створюються при кабінетах фізики, хімії, біології, - додатково окремий вихід у коридор.
3.5. Для дотримання безпеки учнів під час перерв розміщення кабінетів (якщо у загальноосвітньому навчальному закладі існує кабінетна система) на поверхах здійснюється шляхом поєднання на одному поверсі (в одному блоці або секції закладу) кабінетів для 5-9-х класів, на іншому (в іншому блоці або секції) - для 10-11-х класів.
3.6. Розташування кабінетів може змінюватись відповідно до зміни спеціалізації загальноосвітнього навчального закладу, співвідношення класів та кількості учнів у них чи з інших причин.
3.7. Перебувати учням у приміщеннях кабінетів фізики, хімії, біології дозволяється тільки у присутності вчителя або лаборанта.
IV. Матеріально-технічне забезпечення кабінетів з ПМП
4.1. Комплектація кабінетів з ПМП
4.1.1. Комплектація кабінетів з ПМП обладнанням здійснюється відповідно до вимог цього Положення.
4.1.2. До матеріально-технічного забезпечення навчальних кабінетів з ПМП належать шкільні меблі, обладнання та устаткування, а також засоби, що забезпечують безпеку життєдіяльності.
4.2. Шкільні меблі
4.2.1. Шкільні меблі у кабінетах з ПМП повинні відповідати санітарно-гігієнічним правилам та нормам (ДСанПіН 5.5.2.008-01), а їх розміщення здійснюється відповідно до вимог ДБН В.2.2-3-97 «Будинки та споруди навчальних закладів».
4.2.2. Шкільні меблі мають шість розмірів за ростовими групами та маркуванням їх у вигляді ліній відповідного кольору:
Таблиця 2
Зріст учнів
Маркування (колір лінії)
Група меблів
1
2
3
до 115 см
Оранжевий
1
115-130 см
Фіолетовий
2
130-145 см
Жовтий
3
145-160 см
Червоний
4
160-175 см
Зелений
5
понад 175 см
Блакитний
6
4.2.3. У кабінетах хімії, фізики та біології встановлюються спеціальні двомісні лабораторні столи трьох розмірів за 4-, 5-, 6-ростовими групами, прикріплені до підлоги, у кабінетах математики та географії - шкільні меблі: парти, одно- або двомісні учнівські столи та учнівські стільці.
4.2.4. Парти (учнівські столи) повинні бути тільки стандартні, при цьому стіл і стілець мають бути однієї групи. Необхідно передбачити наявність меблів двох-трьох розмірів з перевагою одного з них або трансформативних столів зі зміною висоти згідно з антропометричними даними школярів. Для визначення учням необхідного розміру меблів у кабінеті повинна бути нанесена кольорова мірна вертикальна лінійка.
4.2.5. Робочі місця вчителів фізики, хімії, біології монтуються на підвищенні, обладнуються демонстраційним столом (у кабінетах хімії та біології з препараторською частиною висотою 75 см). Тумби стола оснащують спеціальними пристроями (шухлядами) для зберігання інструментів, хімічного посуду, мікропрепаратів і приладів, що використовуються для проведення дослідів. До демонстраційної частини стола (висота 90 см) підводять електричний струм, воду і каналізацію. Робочі площі столів повинні бути покриті спеціальними матеріалами, стійкими до механічних та термічних пошкоджень, хімічних реактивів. У кабінеті хімії та біології робоче місце вчителя доцільно обладнати витяжною шафою з вільним доступом до неї.
4.2.6. Кабінет хімії обладнується демонстраційним столом з витяжною шафою, додатковим місцевим освітленням, підведенням гарячої та холодної проточної води відповідно до вимогДСанПін 5.5.2.008-01.
4.3. Обладнання та устаткування
4.3.1. У кожному кабінеті розміщується класна (аудиторна) дошка одного з видів: на одну, три або п'ять робочих поверхонь у розгорнутому або складеному вигляді. Середній щит класної (аудиторної) дошки на три або п'ять робочих поверхонь може бути використаний для демонстрації екранно-звукових засобів навчання на навісному екрані.
4.3.2. На окремих робочих поверхнях класної (аудиторної) дошки залежно від специфіки предмета може бути накреслено графічну сітку для побудови графіків.
4.3.3. Одна з робочих поверхонь може мати магнітну основу з кріпленнями для демонстрації навчально-наочних посібників (таблиць, карт, моделей-аплікацій тощо).
4.3.4. Робочі поверхні на звороті дошки можуть бути покриті білим кольором для нанесення написів за допомогою спеціальних фломастерів.
4.3.5. Поряд з класною (аудиторною) дошкою в кабінеті математики розміщують демонстраційні креслярські інструменти.
4.3.6. Лаборантські відповідно до специфіки кабінету обладнуються:
витяжною шафою;
секційними шафами для зберігання приладів та лабораторного посуду;
металевими шафами або сейфами для зберігання хімічних реактивів;
рукомийником;
столом для підготовки дослідів, приладів і навчально-наочних посібників для занять;
однотумбовим столом для роботи вчителя та лаборанта;
столом з пристроями для зберігання матеріалів та інструментів для ремонту приладів;
пристроями для миття і сушіння посуду та дистилятором, які монтуються на стіні.
4.3.7. Хімічний посуд зберігається у лабораторних приміщеннях, розташовується окремо відповідно до розміру, виду і матеріалу (пластмаса, скло, метал), з якого він виготовлений.
4.3.8. Склянки для зберігання реактивів повинні мати етикетки з чіткими і яскравими написами їх назв. Усі шафи для зберігання хімічних реактивів повинні замикатися, ключі від них зберігаються у вчителя. На посуді з отруйними, вогне- та вибухонебезпечними речовинами мають бути етикетки з написами різного кольору:
«Вогненебезпечно!» - червоного;
«Отрута!» - жовтого;
«Оберігати від води!» зеленого.
4.3.9. Хімічні реактиви зберігаються та розміщуються системно залежно від їх властивостей (гігроскопічні реактиви, леткі, горючі і органічні речовини, кислоти тощо).
4.3.10. Усі матеріальні цінності обліковуються в інвентарній книзі, за формою, наведеною в додатку 1 до Положення про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 20 липня 2004 року № 601, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 вересня 2004 року за № 1121/9720, яка повинна бути прошнурована, пронумерована та скріплена печаткою.
4.3.11. Місця зберігання засобів навчання нумеруються і позначаються назвами на етикетках, що заносяться до інвентарної книги, яка зберігається у кабінеті.
4.3.12. Матеріальні об'єкти (предмети) і матеріали, що витрачаються в процесі роботи (хімреактиви, посуд тощо), заносяться до матеріальної книги за формою, наведеною в додатку 2 до Положення про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 20 липня 2004 року № 601, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 вересня 2004 року за № 1121/9720.
4.3.13. Облік та списання морально та фізично застарілого обладнання, навчально-наочних посібників проводяться відповідно до законодавства.
4.4. Забезпечення безпеки життєдіяльності
4.4.1. Кабінети з ПМП повинні бути забезпечені:
аптечкою з набором медикаментів, перев’язувальних засобів і приладдя для надання першої долікарської допомоги, перелік яких наведено у додатку 2 до цього Положення;
первинними засобами пожежогасіння відповідно до додатка 2 до Правил пожежної безпеки.
4.4.2. Кабінет фізики забезпечується системою електрообладнання із загальних стаціонарних та спеціалізованих взаємозв'язаних електричних пристроїв і джерел, які вмикаються до мережі змінного трифазного струму (з фазною напругою 127 В або 220 В) та однофазного (від 5 В до 250 В), постійного струму з напругою від 0 до 110 В. У лаборантській встановлюється центральний щиток, від якого подається однофазний і трифазний струм на розподільний щиток з випрямлячем і регулятором напруги (розміщеним поряд з класною дошкою). До учнівських столів у кабінеті фізики підводиться змінний електричний струм до 42 В (відповідно до пункту 6.7 глави 6 Правил безпечної експлуатації електроустановок).
4.4.3. Проведення занять у кабінеті біології здійснюється відповідно до Правил безпеки під час проведення навчання з біології.
4.4.4. Проведення занять у кабінетах хімії та фізики здійснюється відповідно до Правил безпеки під час проведення навчально-виховного процесу в кабінетах (лабораторіях) фізики та хімії.
4.4.5. Вимоги пожежної безпеки для всіх навчальних приміщень визначаються Правилами пожежної безпеки.

4.4.6. Проведення лабораторних (дослідних) робіт дозволяється учням тільки у присутності викладача.

Вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів


Додаток 2
до наказу МОН України
від 21.08.2013 №1222
Вступ
Вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів основної школи розроблені відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти» та наказу МОНмолодьспорту від 13.04. 2011 року № 329 «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти», зареєстрованого у Міністерстві юстиції від 11.05. 2011 року № 566/19304.
Вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів основної школи набувають чинності поетапно:
­ у 5 класах загальноосвітніх навчальних закладів – з 2013/14 навчального року;
­ у 6 класах загальноосвітніх навчальних закладів – з 2014/15 навчального року;
­ у 7 класах загальноосвітніх навчальних закладів – з 2015/16 навчального року;
­ у 8 класах загальноосвітніх навчальних закладів – з 2016/17 навчального року;
­ у 9 класах загальноосвітніх навчальних закладів – з 2017/18 навчального року.
Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за 12­бальною шкалою.
Змістом вимог до оцінювання є виявлення, вимірювання та оцінювання навчальних досягнень учнів, які структуровані у навчальних програмах, за предметами.
Відповідно до ступеня оволодіння знаннями і способами діяльності виокремлюються чотири рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий.
І ­ початковий рівень, коли у результаті вивчення навчального матеріалу учень:
•    називає об’єкт вивчення (правило, вираз, формули, геометричну фігуру, символ тощо), але тільки в тому випадку, коли цей об’єкт (його зображення, опис, характеристика) запропонована йому безпосередньо;
•    за допомогою вчителя виконує елементарні завдання.
ІІ ­ середній рівень, коли учень повторює інформацію, операції, дії, засвоєні ним у процесі навчання, здатний розв’язувати завдання за зразком.
ІІІ ­ достатній рівень, коли учень самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, вміє виконувати певні операції, загальна методика і послідовність (алгоритм) яких йому знайомі, але зміст та умови виконання змінені.
IV ­ високий рівень, коли учень здатний самостійно орієнтуватися в нових для нього ситуаціях, складати план дій і виконувати його, пропонувати нові, невідомі йому раніше розв’язання, тобто його діяльність має дослідницький характер.
Кожен наступний рівень вимог включає вимоги до попереднього, а також додає нові.
Оцінювання здійснюється у процесі повсякденного вивчення результатів навчальної роботи учнів, а також за результатами перевірки навчальних досягнень учнів: усної ( індивідуальне, групове, фронтальне опитування), письмової (самостійна робота, контрольна робота, тематична контрольна робота, тестування, та інші).
Навчальний заклад може використовувати інші системи оцінювання навчальних досягнень учнів за погодженням з місцевим органом управління освітою. При цьому оцінки за семестри, рік, результати державної підсумкової атестації переводяться у бали відповідно до цих критеріїв.
З метою підвищення мотивації учнів до навчання, формування ключових компетентностей, підвищення об'єктивності оцінювання впродовж всього періоду навчання, градації значущості балів за виконання різних видів робіт можна застосовувати рейтингову систему оцінювання.




Комментариев нет:

Отправить комментарий

Подписаться на: Сообщения (Atom)